top of page

Символ боротьби та натхнення: огляд пісні Pride (In the Name of Love) гурту U2

  • Oleh I.
  • 28 лют.
  • Читати 3 хв

У середині 1980-х років U2 були на роздоріжжі. Після політично зарядженого альбому «War» вони шукали новий звук — щось більше, ніж протест. Так з’явилася «Pride (In the Name of Love)», пісня, яка змінила їхню кар’єру. Вона розповідає не про конфлікти, а про мужність. Не про ненависть, а про те, як любов може стати зброєю. Але чому саме ця композиція, присвячена Мартіну Лютеру Кінгу, стала гімном для людей на різних континентах? Можливо, тому, що вона говорить не лише про минуле. Вона про те, як звичайні люди роблять незвичайні речі — навіть коли світ навколо здається сірим.


Обкладинка пісні Pride (In the Name of Love) гурту U2
Обкладинка пісні Pride (In the Name of Love) гурту U2

Звідки взялася ідея? Від атомної загрози до прав людини

На початку 1984 року U2 працювали над альбомом «The Unforgettable Fire». Назва була натхненна виставкою про жертв Хіросіми, але під час запису гурт звернувся до іншої теми — боротьби за громадянські права. Боно читав біографію Мартіна Лютера Кінга і зрозумів: його історія — це історія про те, як одна людина може зламати систему. Спочатку пісня мала бути критикою американської ядерної політики, але згодом фокус змістився. «Pride» стала мостом між минулим і сучасним, між страхом і надією.


Гітара Еджа: як чотири ноти стали голосом покоління

Якщо уважно прислухатися до «Pride», можна помітити: вся енергія пісні йде від гітари Еджа. Він створив риф з чотирьох нот, який звучить одночасно просто та могутньо. Це не технічний трюк — це емоція, перетворена на звук. Едж казав, що натхненням для нього стали госпел-хори, де повторення акордів нагадує молитву. Його гітра тут — не супровід, а повноцінний учасник розмови. Коли музикант грає цей риф на концертах, здається, що він вибиває його не медіатором, а власним серцем.



Помилка, яка стала частиною легенди: чому Боно змінив дату

У оригінальному тексті «Pride» є рядок: «Early morning, April 4» — посилання на дату вбивства Мартіна Лютера Кінга. Але сталася помилка: Кінга застрелили увечері, не вранці. Боно дізнався про це після виходу пісні і згодом почав співати «Early evening…» на концертах. Ця деталь показує, наскільки гурт шанував історію. Вони не хотіли романтизувати трагедію — лише вшанувати людину, яка віддала життя за ідеали.


Чому «Pride» звучить на мітингах від Києва до Сеула?

У 2020 році під час протестів у Гонконгу люди використовували «Pride» як саундтрек до своїх маршів. Це не випадковість. Пісня U2 має універсальну структуру: вона починається з конкретної історії, але перетворюється на заклик до солідарності. Фраза «In the name of love» стала гаслом для тих, хто бореться за справедливість без насильства. На відміну від багатьох протестних пісень, вона не викликає гнів — вона дає силу через спільність.



Концертна магія: чому кожне виконання «Pride» — унікальне

Якщо порівняти запис «Pride» з альбому та живі виступи U2, можна помітити різницю. На концертах Боно часто імпровізує: додає нові інтонації, змінює тембр голосу або взагалі пропускає рядки, щоб залучити публіку. Це не просто шоу — це спосіб зробити пісню частиною «сьогодні». Наприклад, під час туру «Joshua Tree Tour 2019» гурт додавав до пісні цитати з промов сучасних активістів. Так «Pride» залишається живою, а не музейним експонатом.


За 40 років «Pride (In the Name of Love)» не втратила своєї сили. Вона нагадує, що боротьба за права — це не лише мітинги чи політика. Це щоденні рішення: говорити правду, поважати інших, пам’ятати про тих, хто віддав життя за ідеали. U2 не написали пісню-пам’ятник — вони створили пісню-дію. Кожен раз, коли її виконують, вона стає частиною нової історії. І в цьому її найбільша сила: вона не дозволяє нам зупинятися.


Читайте також:



bottom of page